Все частіше людство ставить собі питання: чи зможе людина співіснувати з роботами, які зовні та поведінково майже не відрізнятимуться від нас? Цю тему вже давно досліджують письменники, кінорежисери та філософи, але відповіді поки що не існує.
Ми звикли до машин і гаджетів настільки, що перестали помічати їхню присутність. Але людиноподібні роботи — це вже інша реальність. Це не просто зручні помічники, а потенційно новий вид співмешканців у нашому світі.
У нашій новій статті ми спробували поглянути на проблему ширше.
Наступна глава людської історії
Ще донедавна ми вважали інтелект чимось унікально людським. Уміння мислити, аналізувати, вести логічний діалог, розпізнавати контекст — усе це визначало межу між людиною і машиною. Але сьогодні ця межа розмита. Великі мовні моделі вже здатні демонструвати послідовну логіку, формулювати аргументи і навіть проходити тест Тюрінга. Те, що колись здавалося проявом свідомості, тепер є результатом статистичного передбачення на звичайному ноутбуку.
Ми вперше стикаємося з ситуацією, коли інтелект перестає бути привілеєм людини. І тому
Чому розробнику важливо тренувати відчуття дизайну
- oleksii
- 22nd Сен 2025
- Технології
- 0 Comments
Багато хто думає, що завдання програміста закінчується на рядках коду. Але насправді кінцевий користувач ніколи не бачить цього коду — він взаємодіє з інтерфейсом. І від того, наскільки цей інтерфейс зрозумілий, зручний і привабливий, залежить успіх усього продукту.
Відомий бізнес-консультант Том Пітерс писав, що вже у зрілому віці усвідомив власний пробіл: йому бракувало розуміння дизайну. Саме тоді він почав вивчати книги з візуальної культури й дизайну, щоб заповнити цю прогалину. Його досвід доводить просту істину: розуміння дизайну — це навик, який можна і потрібно прокачувати на будь-якому етапі кар’єри.
Надивленість як професійний інструмент
Розробники часто працюють із шаблонами: типовими бібліотеками, UI-компонентами, фреймворками. Але щоб створювати справді якісний продукт, важливо бачити більше. Надивленість — це коли ти знайомий із багатьма різними системами, інтерфейсами, способами взаємодії користувачів із програмами. Чим ширший цей досвід, тим багатшими стають твої власні рішення.
Це схоже на словниковий запас у мові: чим більше слів ти знаєш, тим точніше можеш висловити думку. У випадку дизайну — чим більше інтерфейсів ти бачив і аналізував, тим якісніше можеш запропонувати власний варіант.
Красиві картинки проти реальних інтерфейсів
Сьогодні в інтернеті легко знайти сотні яскравих скріншотів інтерфейсів — здається, що дизайнери змагаються, у кого робота вийде більш ефектною та привабливою. Але важливо розуміти: не всі ці картинки є справжніми робочими системами. Часто вони створені винятково для того, щоб справити враження, а не вирішувати реальні завдання користувача.
Коли розробник формує свій смак лише на основі таких прикладів, виникає ризик плутати естетику з функціональністю. У програмуванні існує термін bad smell — “поганий запах коду”, коли код виглядає структурно невдало чи потенційно проблемно. Те саме можна сказати й про інтерфейси. Якщо
Що таке RAG і в чому з ним проблема
- oleksii
- 5th Авг 2025
- KT sessions
- off
RAG (Retrieval-Augmented Generation) — це сучасна архітектура, яка дозволяє генеративним моделям (на кшталт ChatGPT/LLM) користуватися вашою локальною базою знань. Інакше кажучи, ви можете завантажити свої документи і спілкуватися з ChatGPT, яка володітиме всіма наданими їй знаннями.
RAG поєднує дві складові: генеративну модель (LLM), яка “вміє красиво говорити”, і зовнішню базу знань, яка “знає, де що лежить”. Ідея проста: коли модель не має потрібної інформації, вона спершу робить запит до бази, знаходить релевантні фрагменти тексту (retrieval), а потім формує відповідь на їхній основі (generation).
Виглядає перспективно й корисно. Але в чому ж тоді проблема?
Сучасні RAG нагадують людину з поганою пам’яттю, яка шукає способи компенсувати свою ваду. Вона починає впорядковувати знання: все записує, все класифікує. Ось у цій шухляді — інформація про ліки, які я приймаю, у тій — комунальні платежі, а десь там — переписка з друзями. Але ця організація не вирішує головної проблеми. Бо незрозуміло, яка саме інформація взагалі є. Через недосконалу структуру даних людина може шукати відповідь не в тій шухляді — або просто не помітити потрібне.
Переходимо від метафори до технічної реальності:
1. Модель не “пам’ятає”, а лише “запитує”
LLM у RAG не має справжньої пам’яті: кожен запит обробляється незалежно від попередніх. У моделі немає відчуття контексту розмови, історії користувача чи стратегічної мети. Вона нічого не згадує — лише витягує уривки з індексу.
2. Пошук працює як сліпа інтуїція
Пошуковий компонент обирає фрагменти за схожістю, а не за точністю. У складних або багатозначних запитах це призводить до витягів “ні про
Чому в ІнтерЛінк ми не кажемо “баг”: культура точності через слово “дефект”
- oleksii
- 5th Июл 2025
- Загальна інформація
- off
У світі розробки програмного забезпечення термін “баг/bug” давно увійшов у повсякденний лексикон. Його вживають повсюдно – від стартапів до гігантів індустрії. Але в ІнтерЛінк ми свідомо уникаємо цього слова. Замість нього ми говоримо “дефект/defect”, і це не просто питання семантики – це частина нашої інженерної культури, яка базується на відповідальності, точності й повазі до процесів.
Суть різниці: “баг” проти “дефект”
Слово “баг” неформальне, майже жаргонне. Воно виникло ще в часи, коли реальні комахи (bugs) спричиняли збої в апаратурі. Сьогодні ж це слово часто використовується, щоб позначити якусь несподівану помилку в роботі програми, яка “просто з’явилася”. Така лексика створює ілюзію випадковості, чогось поза контролем.
Натомість термін “дефект” (від лат. defectus – нестача, вада) має чітке технічне значення. Це невідповідність між очікуваним і фактичним результатом, незалежно від того, що стало причиною — помилка в коді, неправильне припущення в технічному завданні, або прогалина в дизайні.
Чому це важливо для культури якості
- Можливість для покращення. Коли ми кажемо “дефект”, ми визнаємо, що в системі є конкретна невідповідність, яка має джерело. Це не щось абстрактне, а точка, яку можна дослідити, класифікувати і виправити. Так формується культура причинно-наслідкового мислення. “Баг” — це даність, “дефект” — це наслідок невдалої дії або рішення. “Баг” можна виправити, а “дефекту” можна уникнути, проаналізувавши причину його виникнення.
- Уніфікована комунікація. В термінології QA, DevOps, ISO-стандартів або тест-документації завжди фігурує саме слово “дефект”. Воно універсальне. І коли команда користується технічно точною термінологією — немає плутанини між словами “issue”, “problem”, “failure” і “bug”.
- Повага до користувача. Помилки в продукті — це не просто дефекти коду. Це часто розчарування для користувача. Термін “дефект” нагадує нам, що кожна невідповідність — це
Claude Code: правильний AI-інструмент для нового покоління розробників
- oleksii
- 3rd Июл 2025
- Tech Talks
- 0 Comments
У сучасному розробницькому середовищі ефективність все більше залежить не лише від знання мов програмування, а й від уміння працювати з потужними інструментами. Один із таких — Claude Code. Це не просто черговий CLI-помічник. Це інтелектуальний інструмент, що інтегрується у робочий процес і допомагає автоматизувати рутинні завдання — від редагування коду до генерації тестів і роботи з git.
Для молодого розробника володіння Claude Code — це не додаткова перевага, а необхідність. Освоєння такого інструменту не зводиться до вивчення його команд — воно формує нове мислення: вміння правильно формулювати задачі, делегувати рутину ШІ та зосереджуватись на архітектурі, дизайні та складних викликах.
Компанії на кшталт ІнтерЛінк вже активно впроваджують AI-асистентів у щоденну розробку, адже це дозволяє:
- швидко адаптувати новачків до проєкту;
- зменшити технічний борг;
- покращити якість коду завдяки автоматизації перевірок;
- і головне — розвивати в команді сучасне інженерне мислення.
Чому сьогодні важливо вчитися працювати з правильними AI-інструментами
Молодий розробник у 2025 році — це не лише про синтаксис чи бібліотеки. Сьогодні важливо вміти ефективно взаємодіяти з агентами, що виконують частину кодування замість людини. Але — і це критично — не всі інструменти однаково корисні.
Claude Code — приклад “правильного” AI-асистента. Він не просто підказує в терміналі: він розуміє контекст проєкту, може редагувати файли, створювати тести, деплоїти зміни та працювати з Git — усе на базі природної мови. Така гнучкість відкриває можливість не просто писати код, а управляти системою розробки.
“Vibe coding” — це весело, але часто токсично
Kent Beck, легендарний розробник, який кодує понад 50 років, зізнається: завдяки AI йому ніколи не було настільки весело працювати. Але водночас він чітко окреслює небезпеки сліпої довіри до “всі роблять vibe coding”.
“Я іноді відчуваю,
Типізація як основа командної розробки: чому TypeScript — не розкіш, а необхідність
- oleksii
- 11th Июн 2025
- Технології
- 0 Comments
У командній розробці одним із ключових факторів успіху є швидкість і точність розуміння чужого коду. Коли над проєктом працює кілька людей, кожен учасник щодня стикається з необхідністю використовувати функції, компоненти або модулі, написані іншими. У такому середовищі надзвичайно важливо, щоб вхідні та вихідні дані будь-якої функції були передбачуваними та зрозумілими. І саме тут на сцену виходить TypeScript.
TypeScript надає розробнику те, чого часто бракує у динамічних мовах, таких як JavaScript: контракт на рівні коду. Коли функція типізована — як явно, так і неявно — достатньо лише одного погляду на її інтерфейс, щоб зрозуміти:
- Які аргументи вона приймає та яких вони типів;
- Що саме вона повертає і в якому форматі;
- За яких умов можливі виключення або помилки.
Це усуває не лише здогадки, а й потребу читати всю реалізацію функції або запускати її в режимі налагодження. TypeScript робить інтерфейс функції самодокументованим, що особливо важливо в умовах обмеженого часу й високої динаміки змін у кодовій базі.
Звідси випливає фундаментальне правило:
Для будь-якого командного проєкту перевагу слід віддавати типізованій мові програмування.
Так, типізація має свою ціну — на етапі написання коду потрібно бути уважнішим, точніше формулювати думки, більше планувати. Але це як з архітектурою будівлі: креслення потребує зусиль, але без нього споруда розвалиться при першому ж поштовху.
Приклад із практики
Таким чином, вибір TypeScript — це не просто технічне рішення, а стратегія керування складністю та забезпечення взаєморозуміння всередині команди.
Уявімо собі проєкт на чистому JavaScript. Новачок у команді намагається викликати функцію formatInvoice(data, options). Які поля має містити data? Які параметри є обов’язковими? Що повертає функція — рядок, об’єкт, null? Без документації чи без спілкування з автором — це загадка. У TypeScript