Коли «мені не дали можливості» звучить як вирок

Багато людей не мають навички йти за власним інтересом. Адже рухатися в його бік завжди означає витрачати енергію. І часто здається, що краще цю енергію «приберегти» для чогось важливого. Але така економія перетворюється на крадіжку у самого себе. Вона знижує якість життя і не дає людині розкритися.

У нашій новій статті ми говоримо про те, як витрати енергії на крок назустріч своєму інтересу здатні трансформуватися у справжні бонуси: нові можливості, апґрейд навичок і вихід на інший рівень.

Мені не дали можливості - звучить як вирок?

На співбесідах в ІнтерЛінк ми доволі часто чуємо одну й ту саму історію. Людина каже: «Мені було цікаво зайнятися автоматизацією тестування, але мені не дали такої можливості. Я просився, але мене ніхто не взяв». Як аргумент для зміни роботи це звучить правдоподібно, але насправді є показником відсутності справжнього інтересу.

Світ відкритих ресурсів

Сьогодні мільярди матеріалів доступні у вільному доступі: курси, книги, статті, лекції на YouTube, форуми, репозиторії на GitHub. Можливість вчитися має кожен. І перекладати відповідальність за свій розвиток на

Читати далі


Зусилля і результат. Шлях до справжнього успіху

шлях_до_успіху_в_IT

Ми, люди, маємо унікальну здатність планувати своє майбутнє. Ми можемо уявити себе успішними у певній сфері, можемо візуалізувати свою роботу, уявити бажані результати, навички й навіть образ життя. Перед нами відкритий величезний спектр можливостей: ми можемо навчатися, змінювати професію, запускати бізнеси, створювати продукти, розвивати таланти.

Але тут же з’являється і проблема. Дуже часто те, що ми запланували, ми не можемо досягти. Комусь заважає брак мотивації, комусь — відсутність чіткого розуміння шляху до мети, а комусь — зовнішні обставини. Іноді ми розчаровуємося, бо очікування не збігаються з реальністю.

Особливо важко тримати мотивацію тоді, коли між прикладеними зусиллями і видимим результатом існує велика відстань. Наприклад, інтерни на курсах програмування витрачають місяці на навчання, не бачачи ще жодного реального проєкту, яким можна було б похвалитися. Або сейлз-репрезентативи, які проходять довгий шлях від пошуку потенційних клієнтів до підписання контракту: десятки дзвінків, зустрічей, презентацій — і лише через кілька місяців перший підпис.

Коли результат приходить одразу, як-от «я зробив зусилля і відразу отримав винагороду», мотивація працює добре. Але якщо винагорода відкладена, зв’язок між дією і результатом розмивається. І саме тут люди найчастіше здаються. Наша задача — допомогти зрозуміти, що ці зусилля не марні: вони стають основою майбутнього успіху, навіть якщо здається, що рух відбувається в порожнечу.

У цій статті ми розглянемо просту, але дієву модель, яка допоможе краще зрозуміти взаємозв’язок між зусиллями і результатом.

Щоб краще зрозуміти цю динаміку, розглянемо матрицю «Зусилля × Результат».

Немає зусиль — немає результату

Це очевидна комірка матриці. Людина не докладає жодних зусиль, не має цілі — і логічно, що нічого не отримує. Прикладом може бути працівник, який роками відсиджується на місці, не вчиться новому

Читати далі


Саморефлексія з ШІ, як твій кар’єрний компас

Саморефлексія з ШІ

Світ змінився. Молодь дедалі рідше відкриває свої страхи чи сумніви батькам і навіть друзям – не тому, що не довіряє їм, а тому що шукає безпечніший простір, де можна говорити відверто. Для багатьох таким простором став генеративний штучний інтелект. Це вже не іграшковий чат-бот, а інструмент, до якого звертаються із найінтимнішими запитаннями: про майбутнє, вибір професії, власну цінність. У цій тиші екрану з’являється новий формат виховання й самонавчання, де ШІ стає частиною становлення людини. І якщо ці системи вже впливають на те, ким ми стаємо, то головне питання звучить так: як навчитися використовувати їх не поверхнево, а для глибокої рефлексії над «метапитаннями» – тими, що формують не лише кар’єру, а й спосіб життя.

Стартуй із фінішу

Уявіть, що ви сідаєте в таксі. Якщо ви точно назвали адресу, водій відвезе вас просто до пункту призначення. Якщо ж ви сказали щось розмите на кшталт «десь у центрі», то й маршрут буде хаотичний, а результат – випадковий. Найкорисніша порада для кар’єрного планування – починай із кінця. Уяви себе через п’ять років: ким ти є? Може, ти архітектор, що проектує складні системи? Чи тимлід, який веде команду вперед? Це твій пункт призначення.

Якщо ця картинка чітка, шлях до неї стає прямим, навіть якщо довгим. Якщо ж мета розмита, то й дорога перетворюється на хаотичні блукання. ШІ (наприклад ChatGPT) у цьому випадку може стати корисним інструментом візуалізації саме вашого пункту призначення.

Відштовхнися від себе

Перше, з чого варто почати, – поставити порефлексувати про себе. Які мої сильні сторони? Де я відчуваю прогрес, а де буксую? Розпочинаючи шлях у сфері ІТ чи суміжній галузі, молоді спеціалісти стикаються з

Читати далі


Чому в ІнтерЛінк ми не кажемо “баг”: культура точності через слово “дефект”

defect vs bug

У світі розробки програмного забезпечення термін “баг/bug” давно увійшов у повсякденний лексикон. Його вживають повсюдно – від стартапів до гігантів індустрії. Але в ІнтерЛінк ми свідомо уникаємо цього слова. Замість нього ми говоримо “дефект/defect”, і це не просто питання семантики – це частина нашої інженерної культури, яка базується на відповідальності, точності й повазі до процесів.

Суть різниці: “баг” проти “дефект”

Слово “баг” неформальне, майже жаргонне. Воно виникло ще в часи, коли реальні комахи (bugs) спричиняли збої в апаратурі. Сьогодні ж це слово часто використовується, щоб позначити якусь несподівану помилку в роботі програми, яка “просто з’явилася”. Така лексика створює ілюзію випадковості, чогось поза контролем.

Натомість термін “дефект” (від лат. defectus – нестача, вада) має чітке технічне значення. Це невідповідність між очікуваним і фактичним результатом, незалежно від того, що стало причиною — помилка в коді, неправильне припущення в технічному завданні, або прогалина в дизайні.

Чому це важливо для культури якості

  1. Можливість для покращення. Коли ми кажемо “дефект”, ми визнаємо, що в системі є конкретна невідповідність, яка має джерело. Це не щось абстрактне, а точка, яку можна дослідити, класифікувати і виправити. Так формується культура причинно-наслідкового мислення. “Баг” — це даність, “дефект” — це наслідок невдалої дії або рішення. “Баг” можна виправити, а “дефекту” можна уникнути, проаналізувавши причину його виникнення.
  2. Уніфікована комунікація. В термінології QA, DevOps, ISO-стандартів або тест-документації завжди фігурує саме слово “дефект”. Воно універсальне. І коли команда користується технічно точною термінологією — немає плутанини між словами “issue”, “problem”, “failure” і “bug”.
  3. Повага до користувача. Помилки в продукті — це не просто дефекти коду. Це часто розчарування для користувача. Термін “дефект” нагадує нам, що кожна невідповідність — це

    Читати далі


Claude Code: правильний AI-інструмент для нового покоління розробників

У сучасному розробницькому середовищі ефективність все більше залежить не лише від знання мов програмування, а й від уміння працювати з потужними інструментами. Один із таких — Claude Code. Це не просто черговий CLI-помічник. Це інтелектуальний інструмент, що інтегрується у робочий процес і допомагає автоматизувати рутинні завдання — від редагування коду до генерації тестів і роботи з git.

Для молодого розробника володіння Claude Code — це не додаткова перевага, а необхідність. Освоєння такого інструменту не зводиться до вивчення його команд — воно формує нове мислення: вміння правильно формулювати задачі, делегувати рутину ШІ та зосереджуватись на архітектурі, дизайні та складних викликах.

Компанії на кшталт ІнтерЛінк вже активно впроваджують AI-асистентів у щоденну розробку, адже це дозволяє:

  • швидко адаптувати новачків до проєкту;
  • зменшити технічний борг;
  • покращити якість коду завдяки автоматизації перевірок;
  • і головне — розвивати в команді сучасне інженерне мислення.

Чому сьогодні важливо вчитися працювати з правильними AI-інструментами

Молодий розробник у 2025 році — це не лише про синтаксис чи бібліотеки. Сьогодні важливо вміти ефективно взаємодіяти з агентами, що виконують частину кодування замість людини. Але — і це критично — не всі інструменти однаково корисні.

Claude Code — приклад “правильного” AI-асистента. Він не просто підказує в терміналі: він розуміє контекст проєкту, може редагувати файли, створювати тести, деплоїти зміни та працювати з Git — усе на базі природної мови. Така гнучкість відкриває можливість не просто писати код, а управляти системою розробки.

“Vibe coding” — це весело, але часто токсично

Kent Beck, легендарний розробник, який кодує понад 50 років, зізнається: завдяки AI йому ніколи не було настільки весело працювати. Але водночас він чітко окреслює небезпеки сліпої довіри до “всі роблять vibe coding”.

“Я іноді відчуваю,

Читати далі


Офис в Великобритании

Наш Лондонский офис обеспечивает представительство компании ИнтерЛинк в Великобритании. Основная его функция это мониторинг рынка заказной разработки, привлечение новых проектов и устанавливление партнерских отношения с нашими клиентами в Британии. В нашем офисе трудятся Technical Account Managers, Sales Managers и специалисты по телемаркетингу. Насмотря на то что офис довольно молодой, мы являемся полноправным членом Лондонской торгово-промышленной палаты и стараемся достойно представлять компанию в разнообразных международных выставках проходящих в Великобритании.

blog-05

Читати далі