У світі розробки програмного забезпечення термін “баг/bug” давно увійшов у повсякденний лексикон. Його вживають повсюдно – від стартапів до гігантів індустрії. Але в ІнтерЛінк ми свідомо уникаємо цього слова. Замість нього ми говоримо “дефект/defect”, і це не просто питання семантики – це частина нашої інженерної культури, яка базується на відповідальності, точності й повазі до процесів.

Суть різниці: “баг” проти “дефект”

Слово “баг” неформальне, майже жаргонне. Воно виникло ще в часи, коли реальні комахи (bugs) спричиняли збої в апаратурі. Сьогодні ж це слово часто використовується, щоб позначити якусь несподівану помилку в роботі програми, яка “просто з’явилася”. Така лексика створює ілюзію випадковості, чогось поза контролем.

Натомість термін “дефект” (від лат. defectus – нестача, вада) має чітке технічне значення. Це невідповідність між очікуваним і фактичним результатом, незалежно від того, що стало причиною — помилка в коді, неправильне припущення в технічному завданні, або прогалина в дизайні.

Чому це важливо для культури якості

1. Можливість для покращення. Коли ми кажемо “дефект”, ми визнаємо, що в системі є конкретна невідповідність, яка має джерело. Це не щось абстрактне, а точка, яку можна дослідити, класифікувати і виправити. Так формується культура причинно-наслідкового мислення. “Баг” — це даність, “дефект” — це наслідок невдалої дії або рішення. “Баг” можна виправити, а “дефекту” можна уникнути, проаналізувавши причину його виникнення.
2. Уніфікована комунікація. В термінології QA, DevOps, ISO-стандартів або тест-документації завжди фігурує саме слово “дефект”. Воно універсальне. І коли команда користується технічно точною термінологією — немає плутанини між словами “issue”, “problem”, “failure” і “bug”.
3. Повага до користувача. Помилки в продукті — це не просто дефекти коду. Це часто розчарування для користувача. Термін “дефект” нагадує нам, що кожна невідповідність — це втрата довіри. Ми не применшуємо важливість проблем за допомогою легковажного “ну це ж просто баг”.

Коли дефект – не обов’язково помилка в коді

ІнтерЛінк дотримується системного підходу до якості. Якщо, наприклад, розробник реалізував функціонал згідно з описом, але бізнес-аналітик у ТЗ допустив хибне припущення – ми все одно маємо дефект продукту. Бо кінцевий результат не відповідає очікуванням. Ми не замикаємо фокус лише на коді, а шукаємо дефект у всьому життєвому циклі розробки.

Це частина інженерного мислення

Мова формує мислення. Коли ми використовуємо слово “дефект”, ми підкреслюємо: будь-яке відхилення — це технічна подія, яка потребує аналізу, фіксації та розв’язання. Ми не віримо в “магічні” баги. Усі проблеми мають причину – і саме такий підхід дозволяє нам створювати продукти, якими можна пишатися.