Буває у вас таке? Відбувається якась подія — і ви раптом розумієте, що вона змінює саме ваше сприйняття реальності. Щось клацає всередині, і світ, який здався знайомим, починає виглядати інакше. Ви помічаєте новий тренд, відчуваєте, як змінюється повітря навколо, і, можливо, вам це не до вподоби. Але у певний момент розумієте: опиратися марно, бо реальність уже змінилася, і єдине, що залишається — прийняти її такою, якою вона стала.
Про ці моменти прозріння, прийняття і внутрішніх зрушень — наша нова стаття.
Клієнт приніс нам “майже готовий” проєкт на доробку. Точніше — те, що здавалося готовим: інтерфейс працює, кнопки натискаються, звіти рахуються. Lovable згенерував 90% коду за “пару тижнів”. Решта — “дрібні доопрацювання, з якими AI не впорався”.
Типова ситуація: фаундер вирішив спробувати AI-інструмент — і в нього навіть вийшло. Ймовірно, він уже підрахував, скільки грошей заощадив. А в коді все як завжди: суцільний технічний борг, архітектури — рівно настільки, наскільки дозволяє обраний фреймворк, шари коду накладені один на одного в порядку додавання функцій, без контролю, без логіки масштабування, без єдиного рішення. Машина створила ілюзію продукту — і клієнт у неї повірив.
Це вже не про те, що AI хороший чи поганий. Це про те, що вся індустрія розробки наступила на нові граблі.
Як прототип став продуктом
Деякий час тому почався бум інструментів для створення клікабельних прототипів. Гарний інтерфейс, кнопки працюють, форми відправляються, звіти будуються. Демонструєш клієнту — він у захваті. “Приймається!” — кричить, не розуміючи, що всередині — порожнеча. Але цього не видно.
AI зробив цей процес автоматичним. Тепер машина за годину створює те саме — тільки вже з кодом усередині. Функції виконуються, дані передаються, усе летить.
Клієнт бачить “робочий продукт”, компанія радіє економії, а програмісти отримують монструозний клубок, який треба рятувати.
Різниця лише у масштабі ілюзії. Раніше це була декорація. Тепер — десять тисяч рядків неперевіреного коду, який “нібито працює”.
Революція економіки розробки
Це сталося непомітно, але це — революція.
За останні два роки вартість створення MVP знизилась на 60–70%. Не тому, що інженери подешевшали, а тому, що стартапи просто беруть Lovable, ChatGPT або Claude, кидають їм опис — і отримують 80% продукту за вечір. Вони не розуміють, що беруть технічний борг у розстрочку.
Потім шукають розробників, щоб доробити решту 20%. Але це не про додавання функцій — це вже рятувальна операція.
Результат очевидний: професійні розробники дедалі частіше успадковують AI-код, щоб виправити те, з чим AI не впорався.
І питання вже не в технологіях, а в людях: чи не наближаємось ми до кінця білих комірців?
Comments are closed