Ось і завершилась перша інтернатура у Львові. За цей час хлопці багато чого спробували та навчилися. Це були насичені півтора місяці, такі насичені, що я навіть не мав змоги поділитися з вами усіма подіями цих тижнів :). Тож давайте разом пригадаємо як це було.
Хакатон
Хакатон пройшов у нас в дружній, проте напруженій атмосфері. Ми, ментори, зі свого боку не втручалися в процес роботи інтернів і тільки давали поради, коли це було необхідно.
На своєму досвіді кожна з команд відчула всі труднощі некерованого процесу розробки. Інтерни засвоїли цей урок та отримали корисний досвід:
Зимой мы не мерзли и продолжали согревать друг друга своим опытом и знаниями 😉 Давайте, в очередной раз, коротко пробежимся по самым примечательным моментам.
Michael Feathers’ team strategies of refactoring — Igor Ostapenko
Кратко повторив всем известного Michael Feathers, мы еще раз напомнили себе, что технический долг — это не что-то, с чем мы имеем дело “потом”, а то, на что надо постоянно обращать внимание и планировать/работать соответственно.
Цього місяця сталася ще одна визначна подія. Вже 5та група інтернів пройшла інтернатуру InterLink inCamp. Це був цікавий, складний, непередбачуваний шлях для наших інтернів.
Я вітаю Юру, Женю, Юлю, Єгора та Сашу з успішним завершенням інтернатури.
Переглядаючи приклади використання принципів ООП, я неодноразово помічав, що їх розуміють невірно. Або ж це була просто відсутність практики, що дозволила б навести відповідний приклад. В цій статті я розгляну основні помилки, які допускали кандидати на інтернатуру в своїх прикладах, а також дам поради стосовно того, як краще підійти до створення прикладів з ООП.
Великою та гучною Space Party завершився 2016 рік в InterLink. Так як вечірка була присвячена космічній темі, то наші колеги та їх половинки здивували своєю фантазією та космічними образами.
Всім привіт! Цим дописом я хочу відкрити цикл статей, присвячених підготовці до нашої інтернатури. Мені неодноразово доводилось спілкуватися з різними кандидатами, які в силу тих чи інших причин недооцінювали важливість базових вмінь, що ми очікуємо при прийомі до інтернатури, або не достатню наполегливо підходили до їх освоєння.
Сьогодні ми з вами розглянемо основні вимоги до кандидатів на інтернатуру а також чому вони важливі. В подальших статтях ми детальніше зупинимось на кожній з них та розглянемо шляхи їх ефективного засвоєння. Тож почнімо! 🙂
Ми в inCamp продовжуємо шукати та випробовувати нові підходи в проведенні інтернатури. На старті нашої львівської інтернатури ми доповнили роботу над навчальними проектами, що виконуються до початку роботи із замовником.
Цього разу ми з хлопцями запозичили формат хакатону. Інтерни презентували ідеї своїх проектів та самостійно обрали серед них два найбільш цікавих для себе. Вперед вирвався Олег з ідеєю сервісу для дизайнерів та їх потенційних замовників, а також Андрій з ідеєю сервісу для визначення індивідуальних найбільш продуктивних для праці годин дня.
Привіт Всім! Нещодавно ми святкували День Народження Tabletop Community. Нам вже два роки, юхуу!!
Святкували ми цей день з класним тортом і в як завжди чудовій компанії й цікавими іграми:
Трішки історії ;). Наше Tabletop товариство було засновано невеликою групою джавістів з легкої руки Олександра Шевченка, який вирішив запропонувати нам спосіб приємно провести п’ятничний вечір в теплій та дружній компанії в офісі :). Ми починали фактично без нічого, і нашим поставником ігор був Саша (games-dealer?:)). Але з часом ми заснували невеличку crowdfunding компанію для покупки цікавинок, чим і почали розширяти нашу колекцію.
После уже привычного ознакомления с шаблонами проектирования Стратегия и Шаблонный метод на примере доработки календаря, мы с ребятами принялись за что-то новенькое. Мы решили сделать еще один прыжок назад в истории и начать ознакомление с Java for Web не с сервлетов, а написания своего примитивного веб-сервера используя java.net.Socket. Это практическое задание позволило ребятам познакомиться с программированием сокетов и лучше разобраться в структуре HTTP запросов и ответов. По хорошей традиции, мы начали с простого решения, и потом, расширяя требования, взялись выделять небольшие модули нашего сервера: connection listener, parser, dispatcher, handlers. Такой подход в дальнейшем помог разобраться с Servlet API, контейнерами сервлетов и Spring MVC, так как мы уже могли сопоставить их с собственным простым решением по обработке HTTP запросов.
Основы работы с Spring MVC и Hibernate ORM мы освоили на простом ToDo List приложении. А закрепили на своих собственных микропроектах, где ребята имели возможность разработать прототип приложения на интересную им тему. На разработку рабочего прототипа мы выделили всего несколько дней. Задачей интернов было сконцентрироваться на самом необходимом функционале для демонстрации прототипа заказчику в моем лице :D. В выборе правильного пути нам помогло составление плана разработки в виде списка пользовательских историй. Еще на этапе планирования мы смогли откинуть несущественные для демонстрации функции в пользу действительно значимых для демо.
И вот сейчас ребята взялись за наш внутренний проект и уже вносят давно желаемые улучшения! С этой группой интернов мы пошли по пути обучения на чужих ошибках и работе с унаследованным кодом… Кодом, который нам оставила в наследство группа их предшественников :). У нас
“Білка в колесі” – мабуть саме так можна охарактеризувати стан наших інтернів, які розпочали навчання з 1 листопада 2016 року. Так вже закрутила їх інтернатура, зі звичного для них ритму життя вони опинились у круговороті цікавої інформації, у спілкуванні з новими і цікавими людьми, відданими своїй справі. Вся родзинка нової навчальної програми у великій кількості практики, а це цікаві завдання, за результати яких відповідає кожен, як окрема особистість та і як частина команди.
Перший місяць пролетів дуже швидко, але встиг залишити масу позитивних емоцій. Звісно не обійшлося і без переживань та страхів, та ми з вами знаємо вислів про те, що не помиляється той, хто нічого не робить. Наші інтерни зарекомендували себе як старанні і відповідальні люди, коли офіс ще тільки починає потроху просинатися, в навчальній кімнаті уже повним ходом йдуть дискусії і та чується активний стук клавіатури, здається що вони і не йшли додому :).
І знаєте, їх захоплення щире, адже у нас немає строгих вчителів з указками, які змушують сидіти допізна і вивчати складний матеріал. Вони скоріше мають наставника, який допомагає їм пройти шлях до нового і цікавого, який є для них другом, що підтримує і сам зрештою крутиться з ними в одному колесі, а не просто стоїть осторонь.
