
Перші декілька тижнів було важкувато увійти в ритм, звикнути до робочого дня. Я приходив після занять і відчував себе як вичавлений лимон. Але щасливий вичавлений лимон :).
Ця інтернатура, не зовсім і інтернатура. Це такі собі випробовування, де ти можеш показати себе, показати на що ти здатний, дізнатись про свої недоліки. Також це чудова можливість побачити, поспілкуватись з людьми які досвідченіші за тебе, які можуть підказати щось на ту чи іншу тему.
Завдяки тому, що ти знаходишся в групі з такими ж інтернами, зникають думки що ти невдаха, у якого нічого не виходить. Адже поруч сидять такі ж







